Майбутній чобіток

 

Печериці - моя улюблена творчість

 Завітайте до ще одного мого творчого процесу - грибовирощування. 

Одна підписниця запитала чи це безпечно ростити гриби вдома. Це, думаю, небезпечно! Бо їх хочеться і хочеться. Колись я починала из одного блоку. тепер їх три.

Я зупинилася саме на печерицях. Пробувала вирощувати літні опеньки, заселяючи міцелієм старі пеньки в своєму саду. Гливи - в підвісних блоках, в підвалі. А от справжнє кохання - шампіньйони. Вже втретє це роблю і, по-моєму, непогано виходить. 

гливи гливи 2

Після кожного разу роблю аналіз і виправляю помилки, бо приходиться вчитися на своїй практиці. В інтернеті багато інформації, але дрібничок, причому важливих, не знайдеш.

Тому всі етапи хочу помістити в один пост. Щоб був детальний календар вирощування печериць в домашніх умовах

А більше інформації в моєму ютюб каналі. Переходьте і підписуйтесь, щоб не втратити

мій канал

Купую готові, заселені міцелієм блоки. Тобто один з найскладніших етапів я оминаю. 

Подивіться на ці зміни! Третій день після появи перших бубочок майбутніх грибів

А на п"ятий день вже починаємо смакувати урожаєм

Екзоти мого саду 2025

 Моя творчість в садку продовжується, поки дозволяє погода.

 І сьогодні у мене Хеномелес. Його ще називають Японською айвою. Величезний урожай. От тільки проблемка - що з цим робити. Ну по родичам трохи роздам, ну зроблю скибочками заготовку на зиму, ну трохи оцту. А далі? На компост? 

Спробувала акебію. Солодка цьогоріч. Але не заходить мені: мало м"якоті, багато кісточок. 

В Тік-тоці мені задали чудове питання про акебію: чи не надокучають комахи із-за її аромата і солодкості. Це мене змусило задуматися. І я прийшла до цікавого висновку. Весною запах квітування ліани поширюється метрів на п"ять, але повального нашестя комах не спостерігаю. Є трохи пчілок, а от комарів і мошкари взагалі немає - ми можемо спокійно пити каву на терасі, вечеряти із включеним світлом.

Сезон урожаю 2025

Акебія або шоколадна ліана

Поки тепла пора року, всю свою творчість вкладаю в рослинництво. Тому сьогодні пост про улюбленицю свого саду. 

Познайомилась я з акебією 5 років тому. Задумка була  - обплести якоюсь ліаною терасу, щоб і гарно було, і затінок давало. А вона ще й виявилася напіввічнозеленою. Це ж щастя! Бо і в сіру, брудну зиму буде щось звеселяти око. 

Перший рік, щоправда, вимерзла до коріння. Але, завдячуючи моєму ентузіазму, ліана дала нову поросль.

Що ж, реально радує погляд взимку і не тільки. Ранньою весною заквітчується гарними квітами двох видів. Фіолетовобагряні і з неймовірним ароматом. П"янким і шоколадним. На їхньому місці з"являються плоди у вигляді стручків. І тільки в кінці вересня вони стають зрілими, їстівними. Про свою готовність сигналізують розтріскуванням і своєрідним пурпуровим кольором. 

Будемо смакувати. Наступного разу розкажу: чи припало до душі

 

Ароматне саше

  Лаванда. Неймовірний запах! Хочеться зберегти цей парфюм на всю зиму і насолоджуватися. Ще й моль її не любить. Але завжди поставало питання в якому вигляді її тримати в домі - вона ж осипається і змушує  постійно прибирати. Бісить же!!!

Прийшлося підгледіти ідею в неті. Півгодинки роботи і... вуаля. 

 

Літня прогулянка

 

наше київське рятівне метро#метрополитен #Київ #horizon zero dawn @horiz...